romeo
Рома вот непиз вот не обманывай... Мы с тобой в одной детской поликлинике, мне реверансы отдают, а с тебя так глумятся... Нонсенс...

romeo
Читай ниже.... А коль направили то не зря... Читай выше...

Если закрывать все "рассадники взяточничества" ни одной гос. структуры не останется включая и парламент.

romeo
Это Рома повод задуматься над тем, что вместо того чтобы кричать везде о том, что медицина у нас бесплатная, нужно кричать везде о том, чтобы государство наконец сделало официально платной всю медицину. Как это во всем цивилизованном мире. Вопрос только в том, кто за неё будет платить ты или кто то ещё, например то же государство( как это делается во всем цивилизованном мире).

  Я везде, где можно, рассчитываюсь карточкой.

я всегда беру, и всегда мне их дают сами. Ну или спрашивают.

Да у тебя прям озарение сегодня

Це не рейтинг найбільш коштовних закупівель, складений за показником вартості. Це простий перелік найбільш дивовижних та резонансних тендерів, після яких кругленькі суми державних грошей пішли до “глядацької зали”.

Під час новорічних свят “Економічна правда” традиційно підбиває підсумки року. Цього разу ми знову вирішили зробити огляд витрачання коштів платників податків. А точніше — невеликий хіт-парад найскандальніших державних закупівель.

Це не рейтинг найбільш коштовних закупівель, складений за показником вартості. Це простий перелік найбільш дивовижних та резонансних тендерів, після яких кругленькі суми державних грошей пішли до “глядацької зали”.

2011 року обізнані люди обурювалися скасуванням Верховною Радою необхідності отримання погодження Мінекономіки для застосування процедури закупівлі в одного учасника. Адже про корупційні ризики “тендерів з одним учасником” не знають хіба що першокласники.

Однак влітку 2012-го українська влада пішла ще далі. Уряд Миколи Азарова написав проект змін до закону про держзакупівлі, згідно з якими з-під дії цього закону були виведені всі державні і казенні комерційні підприємства, а також товариства, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків. Цей закон був ухвалений парламентом і підписаний президентом.

У перекладі на людську мову це означає, що держпідприємства і державні акціонерні компанії за “свої” гроші тепер можуть закуповувати що завгодно і як завгодно. Більше того, зазначені структури зможуть не публікувати свої “досягнення”.

Щоб зрозуміти масштаби лиха, звернемося до даних Держкомстату. За офіційною інформацією, з січня по вересень 2012 загальна сума коштів за укладеними договорами для закупівлі товарів, робіт і послуг склала більше 332 мільярдів гривень. За оцінками експертів, 30-50% з цього — тіньова складова. Тобто, “відкати”, “подяки” та хабарі.

Ті самі тіньові доходи, заради яких Сергій Тигіпко пропонував заглядати в кишені пересічних українців.

Отже, зусиллями Азарова пересічні українці втратили можливість бачити левову частину державних закупівель. Тому що найбільш резонансні витрати роблять державні підприємства та акціонерні компанії, які контролюються державою (наприклад, НАК “Нафтогаз України” з підрозділами). І все ж таки, нам було за чим спостерігати.

2011 року не було жодних проблем з підбором історій для “тендерного хіт-параду”. То були й закупівля портретів Віктора Януковича для лісників, і “вишки Бойка”, і “ХлібІнвестБуд”…

На жаль, 2012 року ця недобра традиція збереглася. Державні закупівлі так і лишилися гігантським інструментом збагачення для “обраних”, а з тендерних історій року можна писати цілу енциклопедію марнотратства.

Нажаль, прокуратури, СБУ, МВД, Фінінспекція та Рахункова палата стали лише елементами цих схем. Вони майже цілково перейшли на “комерційний” принцип роботи.

Різні підозрілі випадки протоколюються та розслідуються. Але потім за певну “подяку” справи закриваються — тому що відкриваються вони лише для цього.

А деяких надто впливових діячів зачіпати зовсім неможна — бо вони є “друзями” діючої влади, або ж самою владою.

Зовсім непомітно, це стало реальністю для суспільства. Мешканці України вже нормально сприймають випадки, коли хтось вкрав мільйони чи навіть мільярди.

“З прокуратурою поділився? А, ну тоді все гаразд”, — розмовляють вони між собою, розуміючи, про що мова.

І якщо раніше українське суспільство ще можна було здивувати якимись хитромудрими схемами викачування державних коштів, то на третій рік влади Партії регіонів по-справжньому може “зачепити” хіба що закупівля малини по 600 гривень за кілограм.

Вивід державних мільярдів на “фірми-прокладки”, як сказав би Йосип Сталін, — тепер лише статистика.

Дорогий Віктор Федорович. 2 мільйони на день

Видання Forbes.ua порахувало, що утримання президента Віктора Януковича в 2012 році обійшлося Україні у 635 мільйонів гривень. Це, на хвилиночку, 2 мільйони гривень в день.

Видання зазначало, що жоден тендер на будівництво та реконструкцію президентських об'єктів не був проведений за процедурою відкритих торгів. Скрізь застосовувалася процедура закупівлі “в одного учасника”.

Зокрема, 40 мільйонів державних гривень коштувало утримання президентського автопарку.

Ще 95 мільйонів “потягнув” авіапарк Януковича з трьома вертольотами люкс-класу. Також 2012-го року тривала розбудова карпатської резиденції “Синьогора” і кримських дач президента.

Найбільш показовою історією цього року, напевно, став ремонт альтанки у “Синьогорі”.

Це замовлення коштувало державі 24 мільйони гривень. Тобто ремонт однієї альтанки на карпатській дачі Януковича коштував як три пентхауси у центрі Києва.

Загалом за рік на ремонт “Синьогори” держава викинула майже чверть мільярда — 235 мільйонів гривень.

Золота малина

Чи не найбільш показовим прикладом державного марнотратства стала цьогорічна історія з закупівлею продукції для їдалень славнозвісної ДУСі. Цей холдинг споконвічно забезпечує комфортне утримання президентів та їх наближених.

Навесні держпідприємство “Гарант-сервіс” Державного управління справами провело низку тендерів з метою забезпечити харчування українських можновладців.

Спочатку держпідприємство за бюджетні кошти купило осетрову ікру по 1150 гривень за 113-грамову баночку, шампанське “Вдова Кліко” по 618 гривень за пляшку, качину печінку по 465 гривень за кг та бараняче каре по 540 гривень за кг.

Пізніше меню владних їдалень доповнила імпортна черешня по 204 грн/кг, імпортна вишня по 77 грн/кг, імпортна полуниця по 312 грн/кг та імпортна малина по 672 грн/кг. І це далеко не повний список ягід та фруктів, закуплених держпідприємством за цінами, що в рази перевищують ринкові.

Втім директор ДП “Гарант-сервіс” Тетяна Козіянчук стверджувала, що ціни, які були оприлюднені у “Віснику державних закупівель” і у ЗМІ, не відповідають дійсності.

“Хто цю дав інформацію? Звідки ви це взяли. Найдіть у мене такий документ, що я таке робила. Це вообщє така сплєтня, такоє бєзобразіє. Надо в суд подавать на вас всєх. Да не було цього, даю вам слово честі, що це брехня, що це було 5 кг в упаковках”,- казала вона журналістам.

Щоправда постачальник, у якого була закуплена “золота” малина — директор ТОВ “Хімконтракт” Андрій Панченко — підтвердив, що такі ціни мали місце.

Пояснюючи ціну малини у 672 грн/кг, він сказав: “Тому що це імпортна малина… На жаль, ми не навчились створювати ці умови, щоби вона виростала в ідеальному стані”.

Банківський відпочинок

Цього року Національний банк України запам’ятався не лише “героїчною” боротьбою за стабільність валютного курсу та придумуванням законів про оподаткування обміну валюти. Також небаченого розмаху набуло будівництво нової бази відпочинку НБУ.

Будівництво санаторію “Прикарпаття” у місті Яремче Івано-Франківської області регулятор замовив ще 2010 року. Вартість підряду, який отримала сумська фірма “Вотекс”, склала 30,66 мільйона гривень. Ще у 6 мільйонів гривень обійшлися проектні роботи.

Але у 2012 році в новому оздоровчому комплексі, внаслідок “доопрацювання проекту будівництва”, знадобилися додаткові роботи ще на 23 мільйони гривень. Зокрема, з'явилася необхідність встановити джакузі, барбекю, каміни, зовнішній панорамний ліфт і таке інше.
Микола Азаров презентує нового першого заступника голови НБУ Сергія Арбузова тоді ще голові НБУ Володимиру Стельмаху. Фото прес-служби уряду

Крім названих атрибутів красивого життя, Нацбанк купив для нової бази м'які меблі на 1 мільйон гривень. Зокрема, були придбані стільці Cavio з тканинною оббивкою від 9 тисяч гривень за штуку, крісла цієї ж фірми по 30 тисяч гривень, диван Keoma Royal за 84 тисячі гривень.

Загалом, результати тендерів відомства, яке ще недавно очолював новоспечений віце-прем'єр Сергій Арбузов, дають зрозуміти — утримання гривні суттєво підірвало здоров'я чиновників НБУ. Інакше як пояснити закупівлю медичних ношів за 53 тисячі гривень? Хоча ззовні співробітники регулятора виглядають порівняно непогано.

5 мільярдів для бізнесмена з селища Білокуракіне

Від розкошів перейдемо до прагматичного бізнесу. “Укрзалізниця”, яка скаржиться на хронічну недостатність коштів на пасажирські перевезення, знайшла в собі сили провести низку тендерів з закупівлі вантажних вагонів у лізинг.

28 та 29 серпня 2012 року ДП “Український державний центр з експлуатації спеціалізованих вагонів”, що входить у структуру “Укрзалізниці”, купило кілька тисяч вантажних піввагонів у ТОВ “Прем'єр Лізинг”. Загальна сума угод склала більше 5 мільярдів гривень.

Видання “Наші гроші” зазначало, що вагони вантажопідйомністю від 70 тон придбано по 1,02 мільйона гривень. “Це майже вдвічі дорожче від вартості вагонів, які цього року купувало ТОВ “Лемтранс” також з використанням лізингових схем”, — йшлося у публікації про відомство Володимира Козака, тоді ще голови УЗ.

Однак найцікавішим було те, що фірма-щасливчик, яка виграла тендер на мільярди бюджетних коштів виявилася банальною “прокладкою”, зареєстрованою на жителя селища Білокуракине Луганської області Анатолія Герасименка.

Втім, було важко повірити в те, що невідома фірма так просто обійшла на грандіозному державному тендері компанію з групи російського “Внєшторгбанка” та напівдержавну структуру “Укртранслізинг”.

Як з'ясувала “Українська правда”, діяльність “Прем’єр Лізингу” супроводжує київська юридична компанія, яка має відношення до фонду “Домінанта”, мажоритарним акціонером якого є фірма “Танталіт” — номінальний власник резиденції “Межигір’я” Віктора Януковича.

Можливо, саме цим пояснюється успіх бізнесмена з селища Білокуракине.

Як “нагріли” дітей

Наведена історія з життя “Укрзалізниці” вражає своєю масштабністю. Все ж таки, 5 мільярдів — це не іграшки. Наступний тендер з нашого “хіт-параду” був менш коштовним, але найбільш цинічним.

Мова йде про укладення державним підприємством “Держекоінвест” угоди з трьома маловідомими фірмами — ТОВ “Содетель”, ТОВ “Антіс трейд” та ТОВ “Стройінвест 2007” — на 1 мільярд 739 мільйонів гривень.

Названі компанії до 30-го жовтня цього року, тобто до настання холодів, мали утеплити школи, садочки та інтернати по всій Україні. Зокрема, поміняти вікна на металопластикові, утеплити фасади, та полагодити покрівлю.

Але, як з'ясували журналісти проекту “Слідство.Інфо”, на багатьох об’єктах роботи не проводилися взагалі.

Загалом по Україні мало бути утеплено близько п’ятисот об’єктів.

Журналісти вибірково обдзвонили близько сорока закладів в різних областях. Виявилося, що в половині з них — не зроблено нічого.

А на решті об’єктів виконано лише частину робіт.

Нагадаємо, сума укладених угод склала 1 мільярд 739 мільйонів. Зв’язатися з трьома фірмами, які отримали ці гроші, було неможливо — за адресами реєстрації ніхто не відчиняв, телефони офісів не відповідали.

Пізніше виявилося, що “компанії-пустушки”, які мали утеплити школи та інтернати, мають зв’язки з легендарним регіоналом Юрієм Іванющенком, більш відомим як “Юра Єнакіївський”, і бізнесменом Віктором Мігдісовим, який є партнером старшого сина президента Олександра Януковича.

У кінцевому рахунку, друзі президента благополучно освоїли шалені гроші.

Діти так і лишилися без тепла.

Виборчі камери

Влітку цього року прем’єр Микола Азаров озвучив ідею, яка обійшлася Україні майже в 1 мільярд гривень. Керівник уряду запропонував встановити на виборчих дільницях України веб-камери і забезпечити пряму трансляцію парламентських виборів.

“Чтобы противостоять той брехне, которая готовится на выборах, было принято решение на каждом участке установить веб-камеры, чтобы любой наблюдатель — в Брюсселе и Вологде — мог в интернете посмотреть, как все происходит.

У кого тогда поднимется язык обвинять нас в фальсификации? А ведь сейчас уже готовятся сюжеты о том, что мы вбрасываем бюллетени на участках. Как, скажите, с этим бороться? Придется пойти на эти затраты и установить видеокамеры”, — заявив прем'єр.

Верховна Рада його підтримала. Депутати вирішили виділити 993 мільйони гривень на забезпечення дільниць відеокамерами. Після цього Кабмін визначив компанію, яка реалізувала цей проект. Нею стала “Сітронікс Інформаційні Технології” — дочка російської “Сітронікс”, яка виконувала аналогічні роботи під час виборів президента Росії.

Варто зазначити, що російська компанія належить олігарху Володимиру Євтушенкову, голові російської інвестиційної компанії “Система”. Цікаво, що Євтушенков є одним з керівників товариства мисливців і рибалок “Кедр”, яке складається з вищих держчиновників України і зареєстроване в “Межигір'ї”.

Втім, проект був реалізований, і в інтернеті дійсно можна було подивитися трансляцію з дільниць. Лишилося лише одне питання: навіщо вона була потрібна? Як показав досвід, найцікавіше на цих виборах відбувалося під час підрахунку голосів та приймання протоколів в окружкомах, а не під час трансльованого голосування.

І жодні камери не вберегли від бійок, сльозогінного газу та грандіозного скандалу, яким закінчилися вибори у низці округів. А експерти були змушені визнати — відеокамери за мільярд гривень жодним чином не допомогли зробити вибори більш прозорими.

Передвиборні тендери

Але камери — це не єдина “передвиборча закупівля”. Цього року державні кошти також активно витрачалися з метою підтримки на виборах “правильного” кандидата-мажоритарника.

При чому, серед таких “правильних” кандидатів були не будь-хто, а сини та наближені вищих посадовців держави.

Наприклад, у Слов'янському районі Донецької області, де балотувався і виграв вибори син прем’єра Олексій Азаров, держава оплатила розчистку русла річки Сухий Торець за 10,7 мільйонів гривень. Також було виділено 2,2 мільйони на будівництво каналізаційних мереж і споруд для очищення стічних вод, що утворюються в одному з комунальних господарств району.

Крім того, Броварська міськрада Київської області виділила 22,5 мільйонів гривень на реконструкцію плавального басейну “Купава”, власником якого значиться дружина масажиста Миколи Азарова Сергія Федоренка.

Перед парламентськими виборами Партія регіонів обрала Федоренка своїм кандидатом до Верховної Ради по мажоритарному округу в Броварах. Під час зустрічей з виборцями кандидат заявляв, що дякуючи його зусиллям басейн “Купава” буде відкрито вже восени.

Ще більш яскраво масажист Азарова запам’ятався лозунгом “Сергій Федоренко — це тролейбус Бровари-Київ”, за що цілком заслужено отримав прізвисько “людина — тролейбус”. Але треба зазначити, що насправді тролейбус Бровари-Київ обійшовся у 141 мільйон гривень державних субвенцій. Втім, масажист Азарова вибори все одно програв.

Схожі явища спостерігалися в Одеській та Запорізькій областях, де балотувалися Давид Жванця, екс-соратник Віктора Ющенка, і Артем Пшонка, син генпрокурора та приятель Олександра Януковича. Вони, до речі, пройшли до Ради.

І ще раз: Солодкого Нового року!

Цей “хіт-парад” мусимо завершити так само, як і минулорічний — привітанням Борису Колеснікову.

Хоча цей рік закінчився для нього зміною урядового крісла на парламентське, і Колесніков втратив право “рулити” всією державною інфраструктурою, та ще напевно понесе моральну відповідальність за численні позаштатні ситуації з “Хюндаями”, він таки мав свій передноворічний успіх.

Третій рік поспіль його кондитерська компанія “Конті” отримує підряд від Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності на виготовлення дитячих новорічних подарунків.

У 2012 компанія Колеснікова отримала більше 98 мільйонів гривень за 4 мільйони подарункових наборів з різних цукерок та шоколаду.

Цього разу Фонд соцстраху знову двічі оголошував відкриті торги, але на тендер подавалася лише “Конті”. А отже державна структура “була змушена” оголосити процедуру закупівлі в одного учасника. Мабуть, конкуренти Колеснікова вже пішли святкувати.

Stass
Конечно много. Любой может взять такой набор, посмотреть состав и посчитать стоимость. Говорю уверенно, тк в этом оду занимался детскими конфетными подарками )

Данил
а что сейчас 24 грн? 2 литра бензина.

а мой водитель замочил 24 ящика дорогих подарков. И представь, мне их отпустили грубо по 60 грн а в Ашане такие стояли по 95! При перещете на конфеты мы получили отпускную цену водителям по 70 грн при магазинной 80. Так что и водители конфеток домой принесли, и мы не попали! Все нужно считать и анализировать. Не охота.
Жаль фотку удалил с забитой кухней конфетами. И там были не карамельки, а Бонжуры, Джеки, Эсферо, и какой то игрушечный калейдоскоп для детей